Снова про пенсии на оккупированных территориях

morreth пишет (жирный шрифт ее):

Спокуса, від якої треба втікати
І якій, на жаль, радо піддаються зараз навіть розумні люди - це спокуса з полегшенням зітхнути "Баба з возу" та ще й додати "Бо самі винні" стосовно зупинення соціальних виплат жителям Донбасу.

Україна призупиняє ці виплати, бо фізично не може забезпечити їх надходження адресатам. КРАПКА, ВЕЛИКА ТА ЖИРНА.

Ми не потребуємо жодних самовиправдань. Так, це погане рішення, нічого в ньому хорошого нема, але це єдине розумне рішення зараз: Україна не може гарантувати надходження грошей у Діру, тому й не посилає гроші у Діру.

Ну, не можемо та й край.

Мне эта позиция симпатична, но я не уверен в справедливости "не может обеспечить доставку адресатам". Я предполагаю, что какие-то возможности -- при которых часть денег достанется бандитам -- есть. Возможно, я и ошибаюсь, конечно.

Это во-первых. Во-вторых... При всем моем отношении к сторонам конфликта... Я не уверен, что техническая возможность/невозможность -- единственная мотивация данного решения. Мотивация не "сами виноваты", а "вы захватили, вы и кормите" кажется мне тоже вполне возможной, как минимум, если не сказать вероятной.

И, честно говоря, я не уверен, что это однозначно порочная мотивация.

О референдуме

Понравилась формулировка. derand пишет в "Спасение, блять, утопающих...":

Необходим референдум о пришествии Христа, если большинство за, то он придет.